Все віддамо заради дітей!
Україна, Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Королево, вул. Молодіжна 47
Головна » Історії
« 1 2 3 4 »

   Тільки не подумайте, що цей хлопчик iз сумними очима – голодний, бiдний чи сирітка. Зовсiм ні, живе вiн  у чудовому помешканнi, завжди модно одягнений. Та й татусь його щовечора приїздить iз роботи на модному чорному «Беемве». «От би мене хто хоч раз на такiй машинцi повозив!» - замріяно проспівав Максимко, адже вiн знає Вадимового татуся дуже добре. ... Читати далі »

Категорія: Історії | Переглядів: 1657 | Добавил: nazaret | Дата: 07.06.2012 | Коментарі (2)

   Жили собі два братики-черевички - Правий і Лівий. Правий був охайним і обережним, а лівий-навпаки: шнурівки зав’язував як-небудь, ходив, не розбираючи дороги, і, правду кажучи, не дуже любив чиститися.

   Гордий Правий лиш посміювався над братом.

   Одного разу Правий помітив на дорозі великий камінь і обережно обійшов його. Лівий же, як завжди, кудись задивився і з розмаху налетів на камінь. Його підошва скрипнула і враз відклеїлась. Лівого відвезли у майстерню.

   Він стогнав і охав. Правий тимчасом радів, що може відлежатися і відіспатися.

   Незабаром Лівий повернувся. І от вони знову вийшли погуляти. Та на лихо, у цей день ішов дощ. І Лівий відчув, що вода затікає до нього всередину.

... Читати далі »

Категорія: Історії | Переглядів: 1238 | Добавил: nazaret | Дата: 23.03.2012 | Коментарі (2)


   Одного разу незчисленні небесні зірочки попросили у доброго Бога, щоб Він дозволив їм відвідати землю, і вирушили в далеку подорож!..

    Розсипалися зірочки всюди по землі...

    Деякі з них впали на купол церкви, інші - на дах сиротинця; ще інші сіли на міську площу, декілька впали посеред квітів, інші - посеред дітей, молоді. Дехто потрапив у притулок для хворих, стареньких людей, решта - до тюрми, лікарні, розсипалися просто по вулицях, школах, дитячих будинках, монастирях. Але що ж? Збентежено споглядали вони на метушню і безлад, чули сварки і плач, бачили незгоду і смуток, горе і смерть.

    Тоді вони злякалися і негайно повернулися до неба.

    Господь їх питає: ... Читати далі »

Категорія: Історії | Переглядів: 2128 | Добавил: nazaret | Дата: 13.03.2012 | Коментарі (2)


   Якщо мова йде про щастя, то скажімо собі одразу, що-повторюю за поетом - ДЛЯ ДОБРА МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ НАЙВАЖЛИВІШЕ-ЦЕ ЩАСЛИВІ БАТЬКИ. Живемо сьогодні, а не завтра. Нам має бути добре тепер.

   Скажи мені, Тату, Мамо, чи часто доводилося тобі зустрічати щасливих дітей нещасливих батьків? Нечасто? Тоді погодься з наступними висновками: якщо хочеш мати щасливих дітей, в першу чергу дбай про щастя їхніх батьків. Дбай насамперед про якість твого подружжя.

   Тут я мушу схилити голову перед усіма самотніми матерями, усіма розлученими татами, розсвареними батьками, котрі, незважаючи на такий стан справ, домоглися педагогічного успіху. Це справді важко. Всі ми знаємо, що в подружжі нелегко-і не завжди можливо-дійти згоди. У конфліктній ситуації часто виникає бажання сховати глибоко до шухляди всі кр ... Читати далі »

Категорія: Історії | Переглядів: 1241 | Добавил: nazaret | Дата: 08.03.2012 | Коментарі (1)



   Дівчинка Оленка відпочивала з мамою в далекій середземноморській країні. Там все було дуже гарно-синє небо, зелена морська вода, теплий пісочок. Усе це добре впливало на здоров'я дівчинки. З кожним днем вона ставала веселішою і життєрадіснішою. Це дуже тішило маму, і вона вже менше хвилювалася за доню. Одного разу дівчинка попросила маму піти побавитися з дітьми і відійшла трохи далі. Діти побавились і розійшлись, Оленка оглянулась і не побачила мами. На березі моря було багато чужих людей. Дехто лежав на піску, декотрі плавали при березі, дехто розмовляв, але вона не розуміла їхньої мови, вона не знала, як запитати, де шукати маму. Оленка заплакала і почала кликати: "Ма...-мо", але її голос губився серед хвиль.

   Побачивши збентежену перелякану дитину, одна пані підійшла до дівчинки і почала говорити незнайомою Оленці мовою. Тоді пані усміхнулася, пригорнула Оленку до себе, взяла за руку і повела берегом у тому напрямку, де була мама. Побачивши її, дівчинка дуже зраділа. Мама підбігла, взяла Оленку на руки і довго дякувала незнайомій пані. Але ні мама, ні ця пані не розуміли одна одної. Тоді вони нахилились і поцілувалися. Мама сказала: "Ми з України, ми не знаємо вашої мови". На знак вдячно ... Читати далі »

Категорія: Історії | Переглядів: 5260 | Добавил: nazaret | Дата: 04.03.2012 | Коментарі (0)

1-5 6-10 11-15 16-16